Статистика сайту

Райдержадміністрація Нормативно-правові акти
Нормативно-правові акти

Постанова КМУ від 11.02.2016 року №65  “Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців”

Указ Президента України №44/2016 “Про шефську допомогу військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України”

Роз`яснення щодо “Закону України про аквакультуру”

З 01.07.2013 набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», відповідно до прикінцевих положень якого статтю 51 Водного кодексу України, викладено у новій редакції. (Закон України «Про аквакультуру»)

Зазначений закон та зміни до статті 51 Водного кодексу України змінюють існуючий підхід до процедури надання водних об’єктів в користування на умовах оренди.

Відповідно до прийнятих змін, чинне законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання водних об’єктів.

По-перше водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми надаються в користування на умовах оренди відповідно та у порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України, для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водосховище комплексного призначення – водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).

Водні об’єкти надаються у користування на земельних торгах (статті 135 – 139 Земельного кодексу України) у комплексі із земельною ділянкою, органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (при цьому віднесення водного об’єкта до загальнодержавного або місцевого не має значення), відповідно до договору оренди, погодженого з територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України.

Типовий договір оренди водних об’єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420.

У договорі оренди водного об’єкта визначаються зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

Крім того, типовим договором оренди передбачено відповідальність орендаря за шкоду, що може бути нанесена третім особам, внаслідок неналежного виконання умов договору.

Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення паспорта водного об’єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307.

Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 236 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 986/23518.

Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Так, зокрема у статті 47 Водного кодексу України передбачені можливість та порядок обмеження права загального водокористування.

Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.

Водокористувач (орендар), який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.

Орендарі водного об’єкта зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

З наведеного вбачається, що громадяни України мають право реалізовувати свої права на загальне водокористування у передбачених для цього місцях.

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.

Якщо водокористувачем (орендарем) не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень, а заборона загального водокористування водними об’єктами, наданими в користування на умовах оренди є підставою для розірвання договору оренди.

По-друге частини рибогосподарських водних об’єктів, рибогосподарські технологічні водойми, акваторії (водний простір) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, надаються в користування на умовах оренди відповідно до статті 14 Закону України «Про аквакультуру» для цілей аквакультури.

Рибогосподарською технологічною водоймою є штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і – розвитку об’єктів аквакультури (до зазначених водойм відносяться водойми державних та комунальних підприємств рибогосподарської галузі).

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: – ведення водного господарства.

Щодо водного об’єкта, частина якого розташована в межах населеного пункту, а інша частина за його межами, то одним із способів надання такого об’єкта в оренду шляхом зміни меж населеного пункту таким чином, щоб весь водний об’єкт знаходився в межах населеного пункту або за його межами. Зміна меж населеного пункту здійснюється у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (статті 173 – 176 Земельного кодексу України). Також можливим є передача частини земельної ділянки (дна водного об’єкта) у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність (стаття 117 Земельного кодексу України).

Щодо діючих договорів укладених до 01.07.2013, то відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Разом з цим, відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм (оренду), до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором.

Крім того, відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов договору, якщо інше не передбачено договором.

Нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції Черняхівської районної державної адміністрації

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова районної державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів – накази.

Розпорядження голови райдержадміністрації, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими для виконання на території Черняхівського району всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Розпорядження голови районної державної адміністрації ненормативного характеру набирають чинності з моменту їх прийняття.

Нормативно-правові акти районної державної адміністрації підлягають державній реєстрації в районному управлінні юстиції і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх в дію.

Оскарження та скасування актів районної державної адміністрації

Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.25.09.2013 р